Iryna Slobodyanik. Reality. En
Життя – це поле, долею призначене.
Чому ж воно машинами кишить?..
Як баба кам’яна, стою і плачу я
Дощами у захмареній душі.
Life is a field destined by fate.
Why is it full of cars?..
Like a stone woman, I stand and cry
With rains in the cloudy soul.
(c) Iryna Slobodyanik
(c) translated into English by Maryna Tchianova
Свидетельство о публикации №121020809124