Valeriya Andrienko. My lovers. En

Мої коханці

Мої коханці не читають Верлена
вони зливаються у звуки магнітоли
бережуть іконки на дзеркалах
і вмиваються димом сигар
Мої коханці не бачили Пазоліні
п'ють витриманого Джека
мають купу дитячих образ
і колись підуть з мамою в церкву
Мої коханці не відчувають Воргола
їхнє волосся розчісує вітер
а скупі слова стають пестощами
коли зайде сонце за праліси
Мої коханці не чули Бові
їхні руки пропахли мазутом
хтось з них вірить у силу троянд
та я вже не буду для них коханкою



My lovers

My lovers don't read Verlaine
they merge into the sounds of a radio tape recorder
save icons on mirrors
and wash themselves with cigar smoke
My lovers didn't see Pazolini
drink aged Jack
have a bunch of childhood insults
and someday will go with mom to church
My lovers don't feel Warhol
their hair is  combed by the wind
and stingy words become carresses
when the sun sets behind the old woods
My lovers didn't hear Bowie
their hands were soaked with fuel oil
some of them believe in the power of roses
but I will no longer be a mistress for them

(c) Valeriya Andrienko

(c) translated into English by Maryna Tchianova