Я не можу забути хвилину —
Серце просто рветься з грудей...
Як вмирав воїн за Батьківщину,
І за всіх своїх рідних людей.
Вже від ран йому встати несила,
Навкруги лиш одні бур‘яни,
Бо давно тут трави не косили,
За такі довгі роки війни.
Вдома плаче матуся журливо,
Батько мовчки хрест цей несе.
Для життя вони сина ростили,
Та війна в них забрала усе.
Я не можу забути хвилину,
Як лежав воїн там, в бур‘яні.
Що він думав в важку ту хвилину,
Як один помирав у траві...
Пам ятi Ярослава Журавля
© Copyright: Нина Лукьяненко, 2021
Свидетельство о публикации №121020808255
Свидетельство о публикации №121020808255
Рецензии