Yulia Kachula - The soul - En

Підняла душа білий стяг,
Закривавлена скутками бою.
Він обрав необтяжливий шлях,
Залишивши уламки болю.

І затьмарює розум сплін -
Він чужий і ним буде повіки.
І тепер лише часу плин -
Від душевних порізів ліки.

В нього знову своє життя,
Не її Оріона він зірка.
Від чужої плоті чуття
Розливають бажання по жилкам.

Кажуть, все курує любов,
Закохатися треба без тями!
Тільки мляво колишеться кров,
Не щасливлять любовні звитяги.

Позабути, закреслити все,
Наче сон, наче огріх в посланні.
Знов на крилах життя понесе
Без образ, без нудьги і страждання.






The soul has risen a white flag,
Bloodied by results of a battle.
He chose a non-burdensome path,
Leaving the wreckage of pain.

And  sadness eclipses the mind-
He's a stranger and he'll be this way forever.
And now only the flow of the time
Is a remedy for mental cuts.

He has his own life again,
He is not a star of her Orion.
From someone else's flesh feelings
Spill desires along the veins.

They say love oversees everything,
You have to fall in love without self-control!
Only blood trembles listlessly,
Love victories don't bring you joy.

Forget, cross out everything,
Like a dream, like a mistake in a message.
Again on the wings, life will take you -
No offense, no boredom and no suffering.

(c) Yulia Kachula

(c) translated into English by Maryna Tchianova