Тиша... Вечір... Сніжний Лютий...
Мерзне все живе і люди.
Пада сніг як втішна втома -
йдуть під вечір всі додому...
До роботи та з роботи
люди йдуть, парує з рота...
Йдуть додому по морозу,
заховавши в комір носа.
Йдуть додому, до вечері,
де тепло тримають двері.
Йдуть туди, де їх чекає
вся родинонька до чаю.
Лютий - місяць снігопадний,
трусить щедро, до упаду.
Скрізь сніжинки хороводять,
біле знову входить в моду.
Щоб вологи вдоста мати
і врожай подарувати,
пада сніг і вдень і вночі,
сни висвітлює дівочі.
Тиша... Ніч... Згасають вікна...
До фіранок темінь липне.
А щоб в ніч не заблукати
світять ліхтарі банькаті.
Лютий... Ніч... Холодний спокій...
День по дню спливають роки...
Кучогурами до ранку
виростає сніг на ганку.
Зимна тиша...
Місяць - Лютий...
Надобраніч добрим людям...
Тиша... Зимно... Лютий... Люди...
© Copyright: Людмила Лашкул 2, 2021
Свидетельство о публикации №121020806195
Свидетельство о публикации №121020806195
Рецензии