Мама, це перше слово,
Найлагідніше у світі.
Мама, це колискова,
Коли ми маленькі діти.
З мамою перші сльози,
Перші коліна розбиті,
Перша гроза, морози,
Для мамочки- перші квіти.
Мама, я все пам'ятаю,
Казкове моє дитинство...
Тебе розумію і знаю,
Тепер, що таке материнство.
Мама, мене ти навчила
Того, що не можна навчити,
Відчути в душі своїй- крила,
А серцем- щиро любити.
Я би тобі приклонила
До ніг найгарніші квіти,
Дякую, моя мила,
За те, що ти є на світі.
За ті всі не доспані ночі,
Я все би на світі віддала,
Тільки би, мамині очі,
Про сльози ніколи не знали.
Я прошу, щоб ти пробачила,
Мене, за всі завдані муки,
Тобі я вклоняюсь мамочка!
Твої я цілую руки!
Мама, це перше слово,
І найрідніше у світі.
Мама, це та, для кого,
Ми завжди маленькі діти.
"Присвячується моїй любій мамусі."
Мама
© Copyright: Жанна Боровская, 2021
Свидетельство о публикации №121020710261
Свидетельство о публикации №121020710261
Рецензии