а над Бугом вiтрець
не бери до тями всі мої гріхи
унеси вкрай моря вишивану стрічку
що занапастили люті вороги
дай свого завзяття жаліслива скрипко
щоб лунав над Бугом мій невтішний спів
щоб знайшла притулок крихітко сирітка
та душа раділа в далях голубих
не даруй невір’ям мені перейнятись
доброзична доле музико моя
щоби Бог у серці а на небі вітрець
щоб огнем зігріла мою ніч зоря
Свидетельство о публикации №121020607011