21-02-05-00536 Связующее звено TR

Оригинал: http://stihi.ru/2016/01/07/6391
.
Зв'язок
.
Я багато читав, лиш тебе прочитати не зміг.
Я багато писав, лиш тебе написати ніяк.
Просто ти кожен раз з'являлася у кінці
незалежною тінню рядками долаючи шлях.
.
Креслив я на стіні із кімнати до тебе маршрут,
малював твої руки на жовтих сторінках книжок,
і страшенно боявся, що зникне неначе пульс
цей крихкий, лиш на мить,
між тобою і мною зв'язок.
.
Знову літери вивчивши, марно складав я слова:
лиш ім'я з них виходило,
чутне неначе табу.
Видно, формулу щастя раптово здолав провал,
бо тепер воно було у літерному ланцюжку.
.
Я кохав тебе?
Бог мій, авжеж,
що є сил.
Так ніхто не кохав а ні музику, а ні вино.
Якщо я був пораненням, ти була - білий бинт,
поміж смертю з життям поєднувальний ланцюжок.
.
І від цього кохання із глузду зійти - просто б пак.
Від самого себе куди-небудь втекти назавжди.
І я дав собі слово: за місяць створити роман,
де про тебе ні слова
у жодному із рядків.
.
Я писав кожен день,
я писав про усе підряд.
Мій роман перетворювався у стрічку безсмертну зі слів.
Так пройшло сорок днів. І вже якось під вечір я
зрозумів остаточно: роман я уже закінчив.
.
Лиш коли я зітхнув і читати його розпочав,
сітка зморшок з'явилась в кутках потемнілих очей.
Бо на кожній сторінці,
з початку і до кінця
було сотні разів надруковано ім'я твоє.
.
© Copyright: Переклад українскою Віктор Лопаткін, 2021