Минають дні ,неначе все за склом.
Тріщать по швах і спогади і думи:
Нема з ким поділитися теплом,
І привезти на день народження парфуми.
Не чути голосу ріднішого за все
І очі тільки з фото поглядають.
Вже шостий рік, як ,милая, тебе
До мене янголятка не пускають.
Хоч би на день, до вечора, на мить,
Аби щось одна одній та й сказали...
Болить, матусю милая, болить
В мені той день, коли тебе ховали...
Тетяна Мішина
Мамо
© Copyright: Танюша Мишина, 2021
Свидетельство о публикации №121020409632
Свидетельство о публикации №121020409632
Рецензии