Боюсь всегда невысказанных слов. С белорусского
Они - полынь. Они дурман и мята.
Приходит запоздалая любовь,
Как за страданья горькие расплата.
Над мраком распахнувшихся дверей
Там, в тишине столичного квартала,
Могли бы повстречаться мы, поверь...
Ты не окликнул, я ли не позвала?
И кто из нас молчание прервёт?
Не удивляйся трепетности взгляда-
Случается, и яблоня цветёт
Наперекор осенним листопадам.
*
Баюся я нявыказаных слоў,
Яны — палын, яны дурман і мята.
Прыходзіць позна лепшая любоў,
Як за пакуты горкія адплата.
Над цёмначчу раскрыленых дзвярэй,
У цішыні сталічнага квартала —
А мы маглі б сустрэцца і раней...
Ты не аклікнуў. Я — не пагукала.
Дык не здзіўляйся шчаснай немаце,
Балючаму і дрогкаму пагляду.
Так зрэдку ўвосень яблыня цвіце
Наперакор слаце і лістападу.
Яўгенія Янішчыц Баюся я нявыказаных слоў...
Илл.Художник Теодор Бенда
Свидетельство о публикации №121020403695