Не очi - двi повii
Сягнули серця , піднесли до неба .
Загуба ти моя, мій чоловік,
Мій друг , мій ворог і мої тенета .
Я так твоя як тільки хочеш ти,
Я так в тобі, як ти в мені , душею :
Віддача - синя на плечі лілея,
І на щоці , й не тільки на щоці.
Все тіло синій мальовничий сад
Від губ палких, від сильних рук торкання ;
Люблю - кричу , коли твоя роса
Блищить в перлинно- сонячному зранні...
Не хочу виринати з того сну,
В якому твердь твоя хитає твердь земну.
Свидетельство о публикации №121020307539