П СНЯ ЖАЛ БНА
Жайворонки в полі жалібно співали.
Заселялось поле де вони росли.
Під жабріем гнізда рідні розоряли,
На хрестах сиділи чорніі граки.
В біло синім небі птиці не дружили –
Різні доля, щастя, різна в них любов.
Для людей співали жайворонки пісні,
А граки кричали, накликали біль.
Ростуть по за шляхом в полі три тополі,
Насіяно просом дубових хрестів.
ОЙ, навіщо доля положила в полі,
Під граніт коханих іх чоловіків.
Несемо ми квіти – троянди червоні.
Чистою сльозою землю покропить.
ОЙ, без вас нам гірко, любі чорноброві,
Чи доходять сльози, як нам тяжко жить.
Жайворонки в полі співати не стали.
На хрестах сиділи чорніі граки.
В цім кургані щойно, співака сховали,
Він співав, як славні КУРСЬКІ СОЛОВЬІ.
Цей курган у полі, новим називали,
Тільки не единий він на цій землі.
23 липня 2008 року.
Свидетельство о публикации №121020302700