Богу вдячна за те, що ти є.
Все минеться. І біль, і тривоги.
Після ночі день настає.
Зорі гаснуть. Сонце встає.
Я в молитві звертаюсь до Бога.
Щоб беріг він кожне життя.
Скільки б днів і літ не минало,
Щоб не канув світ в небуття.
Щоб любові на всіх вистачало.
Десь,напевно, не долюбила.
Щось, можливо, не розуміла.
Не навчила .Не знала, не вміла.
Обпалила сердце і крила,
Як на вогник щораз летіла.
Їх латала й на спину ліпила ..
Лиш зневіритися не сміла.
Віддавала душу та сили,
Помилки, бувало, робила.
Захистити від зла хотіла,
Все молилася. Все молила,
Щоб життя вберегти твоє...
Сонце сходить. День настає.
Все приймаю, таким як є.
Сину пiдлiтку
© Copyright: Наталия Бучковская, 2021
Свидетельство о публикации №121013107049
Свидетельство о публикации №121013107049
Рецензии