Сон-трава

Там, де нескошена нетоптана іще
Цвіте між полинів сон-квітка загадкова,
Де сонцем небо заливає вщерть
Дзвінкоголоса  радість світанкова,

Пройду босоніж вранці по росі,
Омию спраглу душу в чистих водах.
І вилину у щасті і красі
Із лона матінки-цілительки  природи.

Сорочку вишиту я чисту одягну,
І приготуюся до вранішнього свята.
Так зимно ще. А я чекаю на весну,
Бо маю теплих сподівань багато.

ЕНіКА,  сумую, і пишу експромти...30.01.20
гарна світлина із інету


Рецензии