Щасливе дитинство

Роки, як хмари пролетіли,
Але у пам'яті у нас,
Коли ми мріяли, хотіли,
Щоб швидше вже настав той час,

Коли ми вже дорослі будем,
Отож тоді ми заживем:
Куди захочемо поїдем,
І що намріяли знайдем.

І ось дорослими ми стали,
Своя домівка і сім'я,
Та й діти вже повиростали,
І зрозуміла тепер я,

Які ж були ті славні роки,
Коли ми юними були,
Таким здавався світ широким,
І ми мабуть усе могли...

А пам'ятаєш, брат, з тобою,
На плавні мчали по щавель,
Там милувалися рікою,
І був колодязь ''журавель''.

А ти садив мене на раму,
І знову мчав велосипед,
І ми, щоб здивувати маму,
В посадку їхали вперед,

Де алича смачна дозріла,
І райські яблучка ростуть,
Варення мама нам варила...
А нас вже інші мрії звуть...

Ми на Дніпрі бичків ловили,
Купались, плавали, росли,
Траву кролям своїм косили,
І розважались, як могли.

Після дощу по всіх калюжах
Ми влітку радісно брели,
А в зимку в ліс ішли на лижах,
Щасливі дні тоді були.

А мама щонеділі зранку
Замісить тісто, заведе,
І нам смачненьких до сніданку
Вона вареників кладе.

Ми їх ліпить допомагали,
На носі борошно, і ми, 
Фігурки різні виліпляли,
Часи були щасливими.

Але ми їх не помічали,
Життя  -  як річечка текло,
Тепер, коли дорослі стали,
Згадаєм, часом, що було

Щасливе радісне дитинство,
І дні і роки  золоті,
Це нам давав Господь блаженство,
Щедроти й радості в житті.

Світило з неба сонце Боже,
Раділи снігу і весні,
І був щасливим день наш кожен,
Все відбувалось як вві сні.

Любили ми книжки читати,
Гриби збирати восени,
І для кролів клітки збивати,
Бо швидко так росли вони.

Робили хати-халабуди,
І Таню няньчили разом,
Хіба таке колись забудеш,
Згадаєш інколи... Потом,

В душі щось радісне засяє,
І серце трохи защемить,
Картина ніби оживає:
І ось уже летить, дзвенить,

І ніби коник скаче в лузі,
Сміється радо,  голосніш,
Біжить дитинство по окрузі
Моє щасливе босоніж...

   28.01.2021р.