Моя бабуся

На краю села Скотувата
Стояла біленька бабусина хата
Мила серцю і душі хатина,той,що пише
А тоді була іще дитина

Стріха покрита очеретом товстенько
Стовпи підпирають на призьбі низенькій
Кругом хати тин вишневий
Коло хати клен зелений

Його у 5-ть років батько посадив
З самого дитинства
Він природу дуже полюбив

По доріжкам віниччя в рядочок
Кучерява бариня росте
А в низу садочок

Кам"яний колодязь з чистою водою
Йде бабуся з коромислом
Тихою ходою

Стояло у дворі тесане корито
Коло кам"яне,чоб ножі точіти

Бігають квочки з курчатами
Півники деруться
А в пічі з трубою довгою
Дранії коржі печуться

Обрикоси, що за хатою
Такі білі,квітучи
Бджоли коло них гудуть
Мов чорнії тучі

Запах духм"яний серце спирає
Радість душі переповняє

Рано - вранці півник заспіває
Бабуся встає - поратись починає

Дідусь з палицею ходить
Шпаків відганяє
З вишні у садочку
Гарний день вітає

Звечоріло.Сіли ми на призьбі
Бабуся порається- щоб чого поїсти
Сало,яйця, зелений лучок
І холодний в кушині з погрібка кислячок

За хатою стоїть поле- золоте широке
А за полем річка з вербами високими

Все село було кругом
Завжди таким тихим
Мов в раю воно жило
І не знало лиха

Скільки я бабусю знаю
Все в одній кофтинці
У спідниці темній
У хустинці білій

Була бабуся мовчазна
Що не заважало
Розуміти її настрій
І не сумувала

Сто три роки прожила
Бабуся моя мила
Царство тобі Небесне
Я так тебе з дідусем любила