З надією в серці дивлюсь на життя
Й не завжди вдається збагнути.
Чи може то в мне якесь відчуття…
Де правда й де місце їй бути?
Не гасне надія на краще життя
У мирі, здоров’ї і щасті…
Щоб біди не знали назад вороття,
То знову прийму я Причастя.
Не гасне надія, ще тліє вона,
Що доля колись усміхнеться,
Та й вийде вона, наче місяць, сповна,
І плакати більш не прийдеться.
Ще й важко збагнути чому саме так…
Чому у житті так буває?
А відповідь дать я не можу ніяк…
Що ж далі на ниві чекає?
На шмаття дрібне часто рветься душа,
Й те шмаття збирать не вдається.
Куди так зболіла спішить, вируша?
Стежина куди її в’ється?
Не гасне надія, хоч серце болить.
Коли все закінчиться, Боже?
Коли перестану вже сльози я лить?
Чи віра мені допоможе?
30.12.2020 р.
Не гасне надiя
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021
Свидетельство о публикации №121012607668
Свидетельство о публикации №121012607668
Рецензии