Найду навряд я ще одну таку
вона така незвична, неповторна,
в її шипах мільйон страшних отрут,
а я бажаю, хочу, тисну, горну...
Бо я таку бажаю як вона,
з отрутою кохання в кожній клітці,
непередбачувану, справжній ураган,
мов град, мов повінь у весняній річці.
Отруту пив би з губ її п'янких
та й був би у палких її обіймах...
Як хочу сильно я таку її,
зі світлом посмішки яскравої в пітьмі,
що так небесно сяє чимось дивним...
.
25.01.2021
Свидетельство о публикации №121012508373