ПІД ГОРОЮ
Під горою, цвіте терен,
Білий, білий, по Весні.
Понад річкой, шумлять верби,
Де співають солов’ї.
Гилю, гилю, гуси гнала,
Бо вже спала і роса.
Коси я не заплітала,
По стежинці боса йшла.
Під горою, цвіте терен,
Манить, манить із утра.
Ти хороший, ти колючій,
Черевички не взяла.
Гилю, гилю, гуси гнала,
Бо вже спала і роса.
Де те щастя, скільки болю,
Коли милого нема.
Я присіла де зростають,
Верболозові кущі.
Хвилі сонечко качають,
По дзеркальній глибині.
Хвилі, хвилі не балуйте,
Дайте глянуть на себе.
Той на мене подивилось,
Біле личко молоде.
Чую, чую, як у вербах,
Заспівали солов’ї.
Про в гнізді своє кохання,
Та й чому б і не мені?
Серце, серце моє хоче,
Щоб коханого знайти.
Під горою, цвіте терен,
Мій коханий де ж це ти.
16 апреля 2020 года.
П д горою
© Copyright: Алексей Кириченко 11, 2021
Свидетельство о публикации №121012502672
Свидетельство о публикации №121012502672
Рецензии