Як я себе почуваю
На життя теренах,
Що на серці відчуваю?
Шляхи незбагненні…
Іноді вони химерні,
Ведуть не предтечі,
Та думки у них не вірні,
Вже складають речі…
Мов щурі вони втікають,
Як корабель тоне,
Та валізи набивають,
Золотом червоним…
Таких прикладів без ліку,
Така наша влада,
Так від віку і до віку,
Своїм кріслам рада…
Вони не відчувають втоми,
Хапають до бісу…
Люду надішлють простому,
Димову завісу…
Автор Геннадій Сівак.
21 січня 2021 року.
Свидетельство о публикации №121012206525
Божого благословення.
Оксана Федишин 30.01.2021 13:44 Заявить о нарушении