ЖАДАНА БІЛЬ
Я почую свій біль через вільний крик –
Розірву пута та вудила,
Хоч мій мучитель і не зник.
Його душа мене морила
Мій тихий світ – 22*-й рік.
Це не страшно, боятися себе:
Свій Суд, Поліція, Ґестапо.
Не в моє свято і не до мене
Простягнуть руки мама й тато
Й мовчатимуть прикмети, вночі про мене.
Мій Захід при сході.
Мої муки не як в Прометея.
Це не кара, а – звільнення
Божевільний Дефо
Первісне зло.
Мій захист – моє існування,
Мій Білль – спогадання,
Мій суїцид – саме життя,
Моя Самість – упередження:
Ними ж й ліквідуються.
2010-07-21
*фотографія автентична написанню віршу
зафіксований момент після його написання, 20:39
Жадана бiль
© Copyright: Владимир Шеврон, 2021
Свидетельство о публикации №121012108020
Свидетельство о публикации №121012108020
Рецензии