про рiст

встромити в сніг свою книгу,
як в весняні води гілку,
і думати,
що вона проросте,
так само чекати з букв,
що вони помножаться самі
без мене,
без сліз,
без неба
і без  пилових доріг твоїх,
які так і
не привели
до мене

15.35
21.01.2020


Рецензии