отак вikу доживаю..

Вера Деревьянко
Погуляю утомлюсь прилипаю до подушки
чую дзвін у голові
Стук приємний в ушках ...

Солоденько засинаю
Засинати не боюсь
Я проснуся точно знаю
Своєй любовью
насладюсь

 
Знов по стіхірі погуляю
Жити гарно не боюсь
Я потрібна
точно знаю...і собі іще й комусь..



Вік у мене не короткий
Увесь приємний і солодкий...
Бо в душі любов кликоче
Мене цілує і лискоче...
Подарувати щастя хоче...
І дарує все сповна
Є рідні діти
Я не одна...
Онучата й правнучок
Усім дарую в щічки ЧМОК...


© Copyright: Вера Деревьянко, 2021
Свидетельство о публикации №121012101733
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Вера Деревьянко
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Вера Деревьянко