НАЧЕ ПТАХА БІЛА МЕВА
Йду у шапці, любий друже,
Бо морози ріжуть дуже.
Була в церкві й на ріці -
Все в снігу, як в молоці.
Морозець щипав у щічки,
Як наблизилась до річки.
Під ногами сніг рипів,
Йшов відлунням білий спів.
А Йорданськая водиця
Чиста справжня студениця.
Всі гріхи вона змива,
Й творить справжнії дива.
Так, хміліють часто...знаю,
В цім зусиль не докладаю.
Але щось у цьому є,
Хміль частенько застає.
І вина навіть не треба,
Бо в очах краплина неба.
І, насправді, знає світ
Вже багато Божих літ
То ж у шапці чи без неї
До церковці йду цієї.
Вірші б'ють із джерела
Ллються річкою слова.
Ось така я Королева,
Наче птаха біла мева.
Словом кожного торкнусь,
Й на удачу посміхнусь.
20.01.2020 р.
Наче птаха бiла мева
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021
Свидетельство о публикации №121012009585
Свидетельство о публикации №121012009585
Рецензии