Владимир Маяковский. Протестую! Рус. Бел

Я
ненавижу
человечье устройство,
ненавижу организацию,
вид;
и рост его.
На что похожи
руки наши?
Разве так
машина
уважаемая
машет?
Представьте,
если б
шатунов шатия
чуть что —
лезла в рукопожатия.
Я вот
хожу
весел и высок.
Прострелят,
и конец —
не вставишь висок.
Не завидую
ни Шекспиру Биллю.
Завидую
ни Пушкину,
только
блиндированному автомобилю.
Мозг
нагрузишь
до крохотной нагрузки,
и уже
захотелось
поэзии…
музыки…
Если б в понедельник
паровозы
не вылезли, болея
с перепоя,
в честь
поэтического юбилея…
Даже если
не брать уродов,
больных,
залегших
под груду одеял, —
то даже
тов. Родов тоже
прелестнейший
еще для Коммуны не идеал.
Я против времени,
убийцы вороватого.
Сколькие
в землю
часами вогнаны.
Почему
сковала Арватова? Почему
болезнь
пишут Коганы?
Довольно! —
безудержно
зевать нечего:
переиначьте
конструкцию
рода человечьего!
Тот человек,
в котором
цистерной энергия —
не стопкой,
который
сердце
заменил мотором,
который
заменит
легкие — топкой.
Пусть сердце,
даже душа,
но такая,
чтоб жила,
паровозом дыша,
никакой
весне
никак не потакая.
Чтоб утром
весело
стряхнуть сон.
Не о чем мечтать,
гордиться нечего.
Зубчиком
вхожу
в зубчатое колесо
и пошел
заверчивать.
Оттрудясь,
не чаплинской лентой,
не в горелках резвясь,
развлекаться;
натыкаясь на грабли, —
отдыхать,
в небеса вбегая ракетой.
Сам начертил
и вертись в параболе

1924 г.
 
Пратэстую!

Я
ненавіджу
людскую прыладу,
ненавіджу арганізацыю,
выгляд
і рост яго.
На што падобныя
рукі нашы?..
Хіба так
машына
паважаная
махае?..
Прадстаўце,
калі б
шатуноў шація
ледзь што -
лезла ў поціскі рукі.
Я вось
хаджу
вёслаў і высокі.
Прастрэляць,
і канец -
не ўставіш скронь.
Не зайздрошчу
ні Шэкспіру Білю.Зайздрошчу
ні Пушкіну,
толькі
бліндаванаму аўтамабілю.
Мозг
нагрузіш
да маленечкай нагрузкі,
і ўжо
захацелася
паэзіі…
музыкі…
Калі б у панядзелак
паравозы
не вылезлі, хварэючы
з переаою,
у гонар
паэтычнага юбілею…
Нават калі
не браць вырадкаў,
хворых,
залеглых
пад груду коўдраў, -
то нават
тав. Родаў таксама
прелеснейшы
яшчэ для Камуны не ідэал.
Я супраць часу,
забойцы зладзеяватага.
Колькіх
у зямлю
гадзінамі ўвагнаны.
Чаму
скавала Арватава? Чаму
хваробу
пішуць Коганы? Даволі! -
нястрымна
пазяхаць няма чаго:
перайначце
канструкцыю
роду людскага!
Той чалавек,
у якім
цыстэрнай энергія -
не чаркай,
які
сэрца
замяніў маторам,
які
заменіць
лёгкія - топкай.
Хай сэрца,
нават душа,
але такая,
каб жыла,
паравозам дыхаючы,
ніякай
вясне
ніяк не патураючы.
Каб раніцай
весяла
стрэсці сон.
Няма пра што марыць,
ганарыцца няма чаго.
Зубчыкам
уваходжу
ў зубчастае кола
і пайшоў
закручваць.
Адпрацаваўшы
не чаплінскай стужкай,
не ў гарэлках гарэзуючы,
забаўляцца
натыкаючыся на граблі, -
адпачываць,
у нябёсы забягаючы ракетай.
Сам накрэсліў
і круціся ў парабале.

   Построчный перевод на белорусский язык Максима Троянович


Рецензии

Завершается прием произведений на конкурс «Георгиевская лента» за 2021-2025 год. Рукописи принимаются до 24 февраля, итоги будут подведены ко Дню Великой Победы, объявление победителей состоится 7 мая в ЦДЛ. Информация о конкурсе – на сайте georglenta.ru Представить произведения на конкурс →