Тут не могИльня. Не могИла.
Тут з'ясуватись не спіши!..
Тут – упокОєння для тіла;
Тут – віха пам’яті душИ.
II
Такий вражаючий момент!
Душа – наявності вершина:
Коли я жив, то був машина,
Тепер – віджитий елемент.
III
Отут – не Рай. Отут – не ад.
Отут, зі тьми могИли,
Щоб повернутися назад —
Ні прИдиху, ні сили.
Епiтафii
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2021
Свидетельство о публикации №121012002794
Свидетельство о публикации №121012002794
Рецензии