Ну ось і день підходить до кінця,
День благодатний для дітей Господніх…
Бог мій Татусь, з Його я корінця –
Я стверджувала вчора і сьогодні.
Він спокій мав, коли був на землі,
Його уроки серцем я сприймаю…
Мої ще успіхи, звичайно, замалі,
Та руку Божу у своїй тримаю!
Сиджу над Словом, вдумуюсь в слова,
Беру уроки у свого я Спаса,
Година котра вже яка сплива,..
Характер Божий – то яка прикраса!
Ненависті нема ані в словах, в душі,
І очі лагідні, серденько із любов’ю,
Не квапився, служив без метушні,
Людські гріхи змивав Своєю кров’ю!..
Спасіння маю, Божу благодать,
То як віддячити мені моєму Спасу?
Я можу серце лиш Йому віддать,
В якому будуть Божі всі прикраси!
… Ось тому і навчаюся, беру уроки,
Які дають і мудрість, серцю спокій!
19.01.2021.
Беру уроки...
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2021
Свидетельство о публикации №121011908640
Свидетельство о публикации №121011908640
Рецензии