Якби..

Якби могла я задушити всі бажання
в своєму серці.. в голові і в тілі.
Можливо, не хотіла б я кохання,
добивши почуття свої зомлілі.
Про пристрасть і про мрії світанкові
назавжди доля вимагає забувати,
про миті найпрекрасніші, чудові..
про все, що так любила відчувати.
Чому те серденько ніяк не скам'яніє?
Тоді б душа моя залишилась пустою,
і поступово почуття закрижаніє,
щоб я змогла бути байдужою й чужою!
Якби могла спокійно спати я щоночі,
так міцно, ніби я лягла хмільною!
Але.. як тільки закриваю свої очі,
завжди з'являєшся Ти знов переді мною..
Знайомі кликали на "свято Ійордана",
в святій воді хіба завадить окунутись?
Була б, напевно, ситуація бажана -
пірнути так, щоб вже назад не повернутись.
Та мабуть гріх псувати людям гарне свято,
і серед хмар мене святі не зрозуміють.
Я так втомилася.. втомилася занадто!
А людям весело, тому нехай радіють..

картинка из интернета