Мой литературный вариант перевода
Зарниц войны, из пламени костров,
Нас бередила боль утраты Украины,
Кормил нас гнев и злоба на врагов.
И мы идём по жизни, как в сражении,
Тверды, крепки, несломны, как гранит,
Ведь плач не даст всем нам освобождения,
А кто борец, тот мир преобразит.
Мы не хотим ни славы, ни награды.
Награда нам - то радость от борьбы!
Скорее в схватке умереть мы рады,
Чем в путах жить, немыми как рабы.
Довольно нам разрухи и несчастий,
Не смеет брат идти на брата в бой!
Под сине-жёлтым знаменем свободы
Объеденим народ великий свой!
Одну для всех единственную правду,
Наш гордый клич оставим мы сынам.
До самой смерти будь отчизне верным,
Всего превыше Украина нам!
Ведёт нас в бой героев павших слава.
Для нас закон важнейший, как приказ:
«Одна на всех - держава Украина,
Свободна и крепка, от Сяна по Кавказ»
А вот и оригинал 1932 года
Зродились ми великої години,
з пожеж війни і з полум'я вогнів -
плекав нас біль по втраті України,
кормив нас гніт і гнів на ворогів.
І ось ідемо в бою життєвому,
тверді, міцні, незламні мов граніт -
бо плач не дав свободи ще нікому,
а хто борець — той здобуває світ.
Не хочемо ні слави ні заплати -
заплатою нам розкіш боротьби:
солодше нам у бою умирати
як жити в путах, мов німі раби.
Доволі нам руїни і незгоди -
не сміє брат на брата йти у бій.
Під синьо-жовтим прапором свободи
з'єднаєм весь великий нарід свій.
Велику правду для усіх єдину
наш гордий клич народові несе:
«Вітчизні ти будь вірний до загину -
нам Україна вище понад все!»
Веде нас в бій борців упавших слава -
для нас закон найвищий та наказ:
Соборна Українськая Держава -
вільна й міцна, від Сяну по Кавказ.
Свидетельство о публикации №121011800187