Возможно. Можливо

Возможно, когда-то я узнаю про это,
как приходят в наш мир ушедшие души,
как врываются в мысли, в думы и тело,
и какой из миров для них/ всё-таки лучший.

Я смогу разложить, по секундам, по полкам,
что ими движет, и кого они ищут.
И как мы /ощущаем, всё это вторжение,
сколько армий/ тех душ, средь живых ещё рыщет.

Но сейчас я опять, в этом чёртовом трансе,
и мурашки, и холод, и иллюзия света.
И желанье чужое, чтоб услышал я снова,
что возможно, когда-то/ я узнаю про это.


Можливо, колись я зможу дізнатись,
як вертаються  в наш світ, душі ці сплячі,
як вриваються в думки, у думи і тіло,
і який із світів для них, всеж таки кращий.

Я зможу розкласти, по полицях, секундах,
що ними рУхає і кого там шукають.
І як ми відчуваємо, вторгнення все це,
скільки душ серед нас, хто живий, ще щось мають.

Але зараз я знову, у чортовом трансі,
холод, мурашки, та світла уЯвність.
І бажання чуже, щоб знову почув я,
що можливо, колись, я зможу дізнатись.