Пройдись...

Пройдись моєю стежиною.
А краще-в моїх підборах,
бо мити кістки за спиною-
то справа людей в мінорах.

То хоббі невдах і ледачих-
плітки в закутках збирати.
Заможний, говорять, не плаче.
Та звідки, кому це знати?

А спробуй в мій одяг убратись,
спецій моїх скуштувати...
Тоді можна буде змагатись
на рівних, дискутувати.

Однакових? Ні, не існує.
Окреме життя- планета.
І кожного доля гартує.
Тож, заздрість-страшна монета.

Лишайся завжди людиною!
Фейсбуки, Тік Ток, Інстаграми...
Пройдись чужою стежиною
раніш, ніж лишати там плями.


Рецензии