Чует рыцарь...

Леся Украинка
ТРАГЕДИЯ
(перевод с украинского: Дмитрий Артис)

Чует рыцарь среди битвы,
что смертельно ранен в сердце,
стиснул на груди доспехи,
чтобы кровь не вытекала.

Увидала дама с башни,
что бледнеет славный рыцарь,
руку к сердцу прижимая,
и слугу к нему послала.

– Славный рыцарь, дама просит:
уходите с поля боя
хоть на время небольшое,
пока рану перевяжут.

Есть у нас бинты тугие,
чудотворные бальзамы
и давно для вас готовы
в башне белые постели.

– Дорогой слуга, спасибо
передай прекрасной даме,
но сейчас я слишком занят,
не могу прийти по зову.

Если я хоть на минутку
сброшу рыцарские латы,
хлынет кровь моя потоком
и лишусь я сразу жизни.

В мире есть такие раны,
что не вылечишь бальзамом
и бинтом не перевяжешь,
только латы здесь помогут.

– Славный рыцарь, ваши речи
могут ранить даме сердце!
– Пусть же дама, что есть мочи,
стиснет на груди доспехи.

__________________

Леся Українка
ТРАГЕДIЯ

Чує лицар серед бою,
що смертельна рана в грудях,
стиснув панцира міцніше,
аби кров затамувати.

Бачить з вежі гарна дама,
що поблід її коханий,
що рукою стиснув груди, –
посила до нього джуру.

– Пане лицарю, вас просять
залишити бій кривавий
хоч на ту малу часину,
поки рану перев’яжуть.

Є у нас м’які завої
і бальзам на рану гойний,
там на вежі біла постіль
вже давно для вас готова.

«Любий джуро! щира дяка
тій, що шле тебе до мене,
але я прийти не можу
на запросини лагідні.

Якби я хоч на хвилину
скинув сей залізний панцир,
кров би ринулась потоком
і життя моє порвала б.

Бо й такі бувають рани,
що нема на них бальзаму,
що нема на них завоїв,
окрім панцира твердого».

– Ох, мій пане, ся відповідь
зранить серце ніжній дамі! –
«Може, має дама панцир,
Хай його міцніше стисне».