Повiльнiше
Повільніше, мій друже, - вільніше
Відчуватимеш світ, якщо тихше
Й спокійніше сприйматимеш дійсність.
Не жени життя коней – прудкіші
Якщо стануть, то винесуть в простір,
Де чужа й незбагненна безодня.
Що робитимеш, друг, якщо розум
Втратиш раптом, і впевненість зовсім
Вмить розтане? Ти жив без навчання,
Час вкладав у розваги й страждання,
Поспішаючи жити в хвилинах –
В нескінченних інферно-новинах.
Замість книги ти брав в руки пультик -
Щоб погратися в ігри та мультик,
Подивитися, з'їсти попкорну
Емоційного. Як на долоні
Ти у всіх, хто тобі розробляє
Твій життєвий куточок, бо знає
Усі звички, бажання. Ти, наче
Галасливий болванчик, що скаче,
Копирсається в любій багнюці
Й простягає мотузку у руці
Тих, хто кине з верхівки до низу
Всі пояснення сталої кризи...
Зміст забувши, немов парасолю,
Ти людське в собі втратив поволі,
Непомітно. Так хто ж ти, мій друже?
І на тупість чому занедужав?
Зупинись, занурися у тишу,
Дихай глибше… Іще… Повільніше…
Свидетельство о публикации №121011503899