Вогонь Христовий

    Поема духовна


                Пресвятій Трійці —
                з трепетом і любов’ю
                присвячується


Настільки духу!
наскільки сили!
настільки пропекло!
нас тільки?
так щоби поряд і очищувалось
                скло!
так ніби пальцем
                підтикало плоть! —
тягло очі квадратнії — на лоба
                потім зворотньо утягло
хто ми?


це зек у кандалах Павло!!
отець —
мене хапнуть  шмагати
                словом
мені в
розширеннях й проталинах
родити слово
            і вже навколо —
            кров’ю запеклось!!



А що ви бачите?
а чим найбарзі бачите?
що ще — вогнем текло?
аж ще шудрячитесь
а чиїм горлом вже — тепло??


А оце — бачите?!
що у вогні — Огнем текло?


це перероджуюче — для сердець
                Тепло!!


Й нище — втекло?
а що ви микаєтесь — те
над
добром і злом!!
зійдете в горло??
де протинається у світі барахло??
І з філософій?

шмагається все з філософій
і не вело нікуди
                й не звело!
1 - Павло в кайданах
2 - отець у слово даний
3 - і я —
скрутив в багатті
       ремесло
побив у перехожих чересло
бо духом намагалося й було
настільки духом!
настільки в силі!!
настільки розбирало і збирало
                й запекло! —
якою лядою це звізданулось —
щоб збулось!!
з якою лядою загримите —
у льох!! — чи вдаль?
коли не збачите
нас троє — в вертикалі!!



Настільки духу!
настільки сили!
слово такого загоряння? і чи було?..
Настільки буде

як є де
людьми люди...

14.01.2021,
з причастям,
свято Василія Великого
і Петра Могили, святителя київського, Київ


Рецензии