В кожного осiнь своя
В кожного осінь своя… Під альтанкою
З морем в долонях, з очами-світанками
Хтось зустрічає свою сивозрілість
І не боїться із вічним зустрітись…
Хтось восени, перетнувши кордони
Літа спекотного, в зелені тоне,
В очі вдивляючись мило-минулому,
Ділиться щастям-цукеркой з онуками.
Хтось опираючись часу, кудись летить
І поринає у безліч світів-століть,
І пізнає глибину, любов, щирість,
Щедрість і світу мінливість.
В кожного осінь своя… Не втрачаймо зміст
Кожного кроку життя. Пожовтілий лист
Тихо впаде. Душа затремтить.
Вдячними будьмо за кожну мить.
Вірш у музичній композиції можна послухати у виконанні автора тут:
https://www.youtube.com/watch?v=votzIRnPKHY&ab
Свидетельство о публикации №121011403560