Как в безлунье душа затоскует... - Ирина Боговина

вольный перевод с украинского
стиха Ирины Боговиной
"Як душа засумує в безлуння...",
источник здесь:
http://www.stihi.ru/2020/05/19/5612



Как в безлунье душа затоскует,
не берись за лекарства, не плачь,
берегись ненадёжных, красуля,
чтоб отведать на свадьбе калач.

Как захочется милому странствовать,
умоляет душа: отпусти.
Возвратится домой снова счастье то,
чтоб в любви утешенье найти.

Без любимого очи печалятся -
среди рощи зелёной запой,
посмотри: птицы в небе отчаянно
наслаждаются свежей весной.

Без луны в мае звёзды в разгуле -
не берись за лекарства, не плачь,
берегись ненадёжных, красуля -
испечём мы на свадьбу калач.

Как в степи снега ветер надует,
вынь из шкафа гитару, не плачь.
Песня юность тебе наколдует -
ты душой, вновь свободной, заплачь.

Пусть на воле года расцветают,
пусть счастливой становится жизнь,
все невзгоды её покидают!
Нет возврата в былое - держись!



       ***

Як душа засумує в безлуння,
Не хапайся за ліки, не плач,
Стережись ненадійних, красуня,
Ще весільний скуштуєм калач...

Як у мандри йому заманеться,
Відпусти в світ, благає душа,
Знов додому те щастя вернеться,
Ще кохання обох навтіша...

Без коханого очі сумують,
В гай зелений піди, заспівай,
Глянь,птахи як у небі вирують,
Як радіє весні рідний край...

В травні ночі чарівні в безлуння,
Не хапайся за ліки, не плач,
Стережись ненадійних, красуня,
Спечемо ще весільний калач...

А як з степу сніг, вітер подує,
З шафи вийми гітару, не плач,
Пісня юність тобі подарує,
Звільниш душу,тоді аж заплач...

Хай на ниві роки розквітають,
Хай щасливо складеться життя,
Негаразди хай всі обминають,
Бо в минуле нема вороття...