Не можу заснути

(Це напів переклад, напів переказ вірша "Duzo spie" Чеслава Мілоша)

Не можу заснути та читаю Чеслава Мілоша
Або «Євангеліє від Афранія» (твір одного агностика)
Направо - степи, до самого обрію,
за ними гори, а там вже й океан.
Наліво - окопи та фронт, потім шахти,
потім кордон та вороги. Далі - нічого,
зелені сосни та тундра. А там вже й океан, до самої Японії.

Коли не міг без алкоголю - тримався на алкоголі.
Зараз не можу без кави - тримаюсь на каві.
Завжди був командиром. Взірцем. Не порушував правил.
Та тепер - на біса все це?

Пане докторе, болить мені.
Не тут. Ні, не тут. Сам вже не знаю.
Можливо, це надлишок давньогрецьких розвалин.
Або розмов у тамбурі чи на балконі.
Я п’ю сам із собою та читаю сам собі вірші вголос.
Це як бути пам’ятником Тарасові Шевченку
В окупованому Луганську.

Пане знахарю, болить мені.
У дитинстві я вірив у магію та чаклунство...
Кажуть, у нас, атеїстів, немає душі.
Значить, у вас їх дві.
Коли ви танцюєте уві сні, то бачите далеких ельфів.
І навіть землі, що ніколи не бачили,
Будь ласка, вдягніть мантію та візьміть чарівний посох.
Треба врятувати свого.
Я читав безліч книжок, але їм не вірю.

Коли боляче нам, ми повертаємося до річок
Я пам’ятаю хрести, знаки сонця та місяця.
Та чаклунів, що лікували людей від зарази.
Відправте свою другу душу за гори, за час.
Я буду чекати. Розкажете, що там побачили.