Набат

Вставай, Україно, вставай! 
НагОду Години не гай...
Ти вичави з себе рабА :
Хіба ти не чуєш? ХібА!!!
Хіба ти не бачиш ганьби
І сквЕрни злодiйства ДобИ?
Народ твій лінчує нагАй.
Вставай, Україно, вставай!

Вставай! – Україною стань,
Постав суверЕнності грань,
Де злІсних не стане пригОд,
Де буде в єднАнні народ.
Дай, Боже, не гинути, дай!
Вставай, Україно, вставай!

Вставай, Україно, вставай!
Я бачу розцвІчений Край;
МалЕчі й дорОслих – усіх,
Я чую не вкрадений сміх.
За Віру, за Квіту РозмАй,
Вставай, Україно, вставай!


Рецензии