Свята поезiя
Не спадає на думку йому?
Зрозуміти він зможе чи ні?
Вона пише вірші лиш тому,
Хто її з перших слів зрозумів.
Їй кортить обійняти його.
Доторкнутись до сильних плечей.
Відчуває ласкаве тепло,
Коли згадує шепіт очей.
Буде проміжок днів і часів?
Їй так хочеться бути із ним.
Він продовження знов не схотів?
Серце плаче, як сніг - буревій.
Що не так в ній? Століття не те?
Або врода занадто проста?
Вона любить його лиш за те,
Що поезія в нього - свята.
11. 01. 2021
© Copyright: Татьяна Алексеева 17, 2021
Свидетельство о публикации №121011101111
Свидетельство о публикации №121011101111
Рецензии