У бузковім раю
та вишневому рідному цвіті
я бджолою в краю
облечу і обнюхаю квіти...
Ще загляну в вікно,
де роки наймиліші летіли –
там в обіймах зі сном
мріям вбачить майбутнє скортілось...
Ось пробігло воно –
стало дійсністю й правдою нині.
Тінь тих днів не дано
нам забуть в колисковій долині...
Доленосно звучать
незабутні мелодії дому,
а священна печаль –
мовчазна є молитва порогу.
Там знялись на крило
і наповнилось серце любов'ю.
Батьківщини тепло
до сих пір нас тримає собою...
Батькивщыны тепло
© Copyright: Вячеслав Шикалович, 2021
Свидетельство о публикации №121011008424
Свидетельство о публикации №121011008424
Рецензии