Ви в дчува те, що я даю вам ще пожити...

*   *   *


                Першомученику Степану
                з любов’ю і розумінням
                присвячується


Ви відчуваєте, що я даю
                вам ще пожити...
І я як зміг
додав в художності
ще світлих Божих ніг
(ніга чи ноги — головне що  йдіть
втрапляйте в більш високе)
і головно щоб здивувалось
                Боже Око
що це?
хто це забіг?
що трубка клістирна:
й реакція на форму?..
світильник — загасити...
шелесть — каміння з рук...
схопило в горлі й відпустило в горлі —
і трохи шпортанувся звук!
і на тепер — не скоро бити
                і не скоро — вбитим...
а тихо зирить звідусюд —
вірить-не-вірить
що він є і камінний люд!..
не зразу — в голову...
і я готую вам конкретно —
                в дикунстві мить зажити...
мить вічности
з рук Бога — то куди ви?
куди ви думали й кого гасити?
да обійме вас Бог — в Своїй
руці художності
а ви не зовсім і без-Божність...


і відчуваєте — це вишні їсти:
і Бог вас зцілить й дасть
присісти...
слід з серця змиє як і вислід з рук

09.01.2021,
свято першомученика архидиякона Степана


Рецензии