Про рiк 2020-й...
Давай прощатися, Дві тисячі двадцятий!.
Ти не подумай, я не нарікаю…
Все, що вготовано мені сприймаю,
Без зайвих примх, і без вимог затятих.
Та цього разу, не повіриш, поспішала,
Прикрасити ялинку і кімнату,
Де найрідніших буду зустрічати,
Всіх, кого доля мені щедро дарувала.
Давай прощатися, дзвін кришталю лунає,
А в голові штовхаються бажання,
Собі здоров`я.., рідним.., а КОХАННЯ?
Так – так, таки про нього загадаю!
Пробач, можливо я була не чемна,
Але ж і ти в житті був не найкращим,
Лихим для когось, а можливо і найтяжчим,
Чекать добра від Високосного даремно.
Та бути вдячною я вчуся. З кожним роком,
Повнішає мій келих для Подяки,
Я зрозуміла,- як же це Багато:-
Дзвінок звичайний від дітей, сестри чи брата,
Ранкова кава й збори на роботу.
Отож усіх з Щасливим Новим РОКОМ!!!
Грудень 2020 р
© Copyright: Ален Мак, 2021
Свидетельство о публикации №121010805934
Свидетельство о публикации №121010805934
Рецензии