Присвячую онучцi...
Два рочки вже моєму янголятку,
Та торт святковий на шляху застряв.
На шклі долоньки ніжні ловить татко.
Він доні інше свято готував.
Хотілося торкнутись, обійняти,
Та перепона на шляху – вікно,
Незатишна лікарня і палата,
І дядько – лікар з ними заодно.
Беззахисно притиснулась долонька,
До батькової сильної руки.
Шкло обпікає, морщить носик донька,
Мороз міцнішає й дається навзнаки.
Безмежний біль, коли хворіють діти,
Матуся стомлена, тривожна і сумна,
А мала б веселитись і радіти,-
В цей день зимовий стала мамою вона.
Про все подбала матінка Природа,
Мікстури, пІгулки, компреси і, Ов –ва!
Сміється крихітка та так, неначе зроду,
Хвороб ніяких і не відала вона.
грудень 2020
Два рочки вже янголятку...
© Copyright: Ален Мак, 2021
Свидетельство о публикации №121010805887
Свидетельство о публикации №121010805887
Рецензии
ОДУЖАННЯ, МІЦНОГО ЗДОРОВ,Я, ШАСЛИВОГО СМІХУ ЯНГОЛЯТКУ, ТАТУ, МАМІ І БАБУСІ! БЛАГОСЛОВЕННЯ БОЖОГО!
Любовь Берегиня 20.01.2021 11:33 • Заявить о нарушении
Любовь Берегиня 20.01.2021 11:33 • Заявить о нарушении