Невидима зiрка

раз за разом коли ми заплющуєм очі
поринаючі в морок невагомості снів
відчуваєм як спокійно і моторошно
свої сяючі промені шле безперервно
до нас зірка смерті і ми зачаровано
мовчки вітаєм її споглядаючи світло
холодне яскраве яке всіх нас кличе
і до якого ми всі прийдемо неодмінно


Рецензии