В тайте Поема
Поема
В тайні я поставив любов й солод
на пряму з Небес
дорогу
мовлять от — люблю, люблю, люблю...
та
це якось і не слава Богу
і немає слави — Богу
і ще патока і цукор, цукор! патока!
та — несолодко
вкинуть в серце — і пелена така
і пелена така
дурня така
ну земне! —
і не здобудеш —
аби — славу Богу! і всю славу —
Богу!..
А всю славу Божій Матері?
а я так зроблю
і що зробиш — бо я так люблю
що під небом
погублю земні суматори!!
чи не з облак інформації спадатимуть
якщо Бог дасть інформаціям —
спадати
або є вже Захід-Схід
але будуть Схід-і-Захід
різатимуть й дорізатимуть
полюси магнітні поміняти?
масштаб Божої Матері??
патока і цукор, патока і цукор
та — несолодко!
Масштаб — Богоматері!!
ним
товкти
дробити ерудитів
а що робити?
бо я так люблю —
робити
з серцем!
й доробити!
мій масштаб!
чи ще пожити
бо я вже сказав —
чи вам роти закрити
чи — ще пожити
та почати — вже казати...
і що є час?! —
бо там
синедріон
і тут синедріон
а є — любов і Божа Мати!
щось ви такі нездалі
що без любові — зачинає загасати...
Пасаж!
Скураж!
Авраж!
так і —
попідкочуються
до масштабу Богоматері!
а ви белькочете: то —
краса серця
а мій друг*, що є зі мною, й з кожним,
так
й пройде
як це неложно,
непомічений? —
люблячи Слово
й — Божу Матір!!
являючи
усе це!..
Ну — масштаб
серця...
06.01.2021,
Київ
* - вітайте режисера Ковалевича С.
Свидетельство о публикации №121010705241