Roman Skyba - Sad - En

САД

Необірваним яблукам
Важко робитися сивими.
Відрипівши не в лад,
Промерзають мої сліди.
От і все, от і все.
Якщо можна, зостаньтеся сильними,
Лиш ніхто, лиш ніхто
Хай повік не приходить сюди…
Тут немає алей,
І немає де свічки поставити,
У столітнім тумані
Цар-голуб зіниці клює.
Правда, є десь вікно,
Але що воно може поправити?
Скрижаніле, сліпе,
Не моє, не моє, не моє…
А клітини ночей,
Що колись називалися обрієм,
Тихо в землю течуть,
Без тепла і без власних ознак.
Не приходьте сюди,
Якщо навіть залишитесь добрими,
А як хтось би прийшов,
Ну то що вже? Нехай буде так.



GARDEN

It's hard to make uncut apples gray.
Having squeaked not in time,
My traces are freezing.
That's all, that's all.
If  it is possible, stay strong,
Only nobody, only nobody
Let ever come here...
There are no alleys,
And nowhere to put the candles,
In the centenary fog
The pigeon king peacks the pupils.
True, there is a window somewhere,
But what can it fix?
Freezing, blind,
Not mine, not mine, not mine...
And the cells of the nights,
That wewe once called the horizon,
Flow quietly into the ground.
No heat and no signs of their own.
Don't come here,
Even if you stay kind,
And even if someone comes,
So what? So be it.

(c) Roman Skyba

(c) translated into English by Maryna Tchianova