Ой, Iване, сокiл мiй!

За мотивами української народної пісні «Ой, у вишневому саду…»:
«Ой, у вишневому саду, там соловейко щебетав!
Додому я просилася, а ти мене все не пускав!
Додому я просилася, а ти  мене все не пускав…»!

Присвячується усім молодим, незайманим українським дівчатам…, що з того далекого минулого нашого народу.



Там…, за лугом у садку,
Де соловейко щебетав!
З тобою я зустрілася…,
А ти ж мене не відпускав!
З тобою я зустрілася…,
А ти ж мене не відпускав!

Ой…, Іване, друже мій -
Навколо нас така краса!
Моя коса заплетена…,
Бо я…  -  дівчинонька!
Моя коса заплетена…,
Бо я…  -   дівчинонька!

Над нами зіроньки блищать,
Травнева…, ясна ніч!
Так б’ється серденько моє –
Ось вирветься…, тремтить!
Так б’ється серденько моє –
Ось вирветься…, тремтить!

На лузі випала роса…,
Бринить…, як та сльоза!
Мене прошу… -  не ображай…,
Бо ніжна я…, мов квітонька!
Мене прошу… -   не ображай,
Бо ніжна я…, мов квітонька!

Ой…, Іване, любий мій  -
Палає вже зоря!
На цій дорозі…, вкрай села,
Гукає… -  матінка моя!
На цій дорозі…, вкрай села,
Гукає… -  матінка моя!

Мамо…, сонечко моє,
Я жити хочу…, я люблю!!!
Кохає він мене одну…,
Сватів чекайте…,  у сім’ю!
Кохає він мене одну…,
Сватів чекайте…,  у сім’ю!

Там…,  за лугом у садку,
З тобою знов зустрілася…!
А ти мене не відпускав,
Щоб пожалів… -   просилася!
А ти мене не відпускав,
Щоб пожалів… -   просилася!

Рідненький мій…, моє життя,
Пусти мене…, ще не твоя!
Як повінчає мати нас…,
Кохати буду тебе я!
Як повінчає мати нас…,
Кохати буду тебе я!

Ой…, Іване, сокіл мій -
Навколо нас така краса!
Моя коса заплетена…,
Бо я…  -  дівчинонька!
Моя коса заплетена…,
Бо я…  -   дівчинонька…

04 січня, 2021 рік