Ми будемо...

Йосиф Бродський

      Ми будЕмо незримі, щоб знову
      Грати в ніч, лише згодом шукать
      В блакитному явищі слова
      Ненадійність та благодать.

      Чи до того той звук обережний?
      Чи у імені смак драже?
      Існуємо по милості Божій
      Хоч і слово вороже вже.

      І світліше нержавої сталі
      Швидкоплинної  хвилі овал.
      Вільні ми розрізняти деталі,
      Ми річкової тиші причал.

      І нехай ми не стали схожі
      Балансуя між річки боків
      Ми покірні милості Божій
      Крутовині дощів навпаки.

Иосиф Бродский

     Мы незримы будем, чтоб снова
     в ночь играть, а потом искать
     в голубом явлении слова
     ненадежную благодать.

     До того ли звук осторожен?
     Для того ли имен драже?
     Существуем по милости Божьей
     вопреки словесам ворожей.

     И светлей неоржавленной стали
     мимолетный овал волны.
     Мы вольны различать детали,
     мы речной тишины полны.

     Пусть не стали старше и строже
     и живем на ребре реки,
     мы покорны милости Божьей
     крутизне дождей вопреки.