Bogdan Matiyash - We are suffering - En

Ми з тобою мучимось в недосяжній близькості,
То навік розлучимось у черговий раз,
А в розлуці зустрічі просимо, як милості,
Щоб дійти від любощів до сліпих образ.

Ми з тобою - береги, що ніяк не стрінуться.
Неширока річенька, та стрімка вода.
А від річки береги теж ніде не дінуться,
І не дочекаються кладки чи містка.

Долею-недолею кинуті, занедбані,
В щасті не зупинимось, смутку не збагнем.
На любов розлучені, на біду поєднані.
Два самотніх дерева
під одним дощем...


We are suffering in an unattainable closeness,
First we say goodbye forever once again,
And in a farewell we ask for a meeting as a grace,
To go from loving to blind offense.

We are two banks that will never meet.
Fast water, and the rive is not wide.
And the banks will stay near the river,
There will be no bridge.

With a vicious fate we are abandoned,
We won’t stop in happiness, won’t understand sadness.
Parted for love, united for bad luck.

Two lonely trees under one rain

(c) Bogdan Matiyash

(c) translated into English by Maryna Tchianova