В сподіванні на розсуд і розум
І на Острах і певний талан,
ТворимО ми і позу, і прозу
Кожен сам собі – барин і пан
Запитати у долі не смієм
Як, чому і за ким ідемо?
За прозорі кордони Росії
З-під керма ідемо – під кермо.
Що ж, непевне запевнити нічім.
В москаля – розрахована хиб
В долі зла Запорізької Січі,
В долі, нині чеченських садиб.
Саме так. Хай борОнить Месія
Не сказати у пОру незгод,
Що мій ворог – прозора Росія
Або – гине російський народ.
Зазирати у щире – не гоже,
Нарікати на прАведн – теж.
Дай нам вижити пОрізно, Боже,
Без прозорих кордонів і меж.
Прозорiсть
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2021
Свидетельство о публикации №121010403360
Свидетельство о публикации №121010403360
Рецензии
Совершенно верно, Анатолий. Надо как можно дальше держаться от таких
"братских" объятий нашего соседа и "старшего брата" - они смертельно опасны...
Последние две строчки - в самую точку! Вірш дуже сподобався! З Повагою,
Анатолий Антикуз 05.01.2021 12:20 • Заявить о нарушении
"братских" объятий нашего соседа и "старшего брата" - они смертельно опасны...
Последние две строчки - в самую точку! Вірш дуже сподобався! З Повагою,
Анатолий Антикуз 05.01.2021 12:20 • Заявить о нарушении